Офіс Президента висунув пропозицію податкової реформи «все по 10%»

Нещодавно офіс президента запропонував до обговорення нову податкову модель, яка називається «10–10–10»: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ та воєнний збір 3%.

Почнемо з позитивного: те, що така пропозиція взагалі з’явилася, говорить про визнання владою:

• необхідності знижувати податковий тягар та витрати податкового адміністрування;
• необхідності ліквідувати джерела корупції, які «зашиті» у нинішній податковій системі.

Тепер же давайте оцінимо озвучену пропозицію в контексті реальної ситуації, викликів та загроз, які стоять перед українськими виробниками товарів / послуг та споживачами.

• Найсерйозніша загроза запропонованої реформи стосується компенсаторів, тобто джерел фінансування бюджетних видатків після зниження податкових ставок. Автори не говорять про певний граничний рівень держвидатків, максимально допустиме податкове навантаження, а лише про зниження ставок трьох податків. При цьому вони відразу визнають ймовірність підвищення інших податків: «З чисто податкової точки зору, у нас недостатньо оподатковуються такі речі, як забруднення навколишнього середовища чи шкідливе споживання, тобто тютюн, алкоголь, нафтопродукти». Тобто позитивні сторони запропонованої податкової моделі (позитивні у порівнянні з нинішньою ситуацією) можуть і, швидше за все, будуть зруйновані перерозподілом податкового навантаження, але не його зниженням чи радикальним скороченням розміру та функціоналу Держави.
• Окрім того, запропонована модель справедливо викликає претензії та нарікання з боку Нацбанку. На думку одного з авторів реформи, «емісія гривні може спокійно становити від 30 до 60 млрд гривень на місяць». За інфляції понад 30% річних, руйнування старої структури виробництва та споживання робити такі заяви – це популізм. Це механічне перекладання проблем фіскальної політики на монетарну.

Команда реформаторів, яка пропонує рішення у сфері податкової політики в ім’я розширення економічної свободи, не може одночасно душити цю саму свободу монетарною політикою.