Збільшення податків для подолання бюджетного розриву: чи є альтернативи?

Наприкінці травня, видання Forbes із посиланням на чотирьох депутатів із фінансово-економічного блоку Ради та джерело у Кабміні повідомило, що Мінфін готує законопроєкт про підвищення військового збору та податку на додану вартість.
 
Військовий збір пропонується підвищити з 1,5% до 5% та поширити його на ФОПів (що збільшить їхнє податкове навантаження до 10%). Щодо підвищення рівня ПДВ – видання повідомило, що дискусії ще тривають. Ймовірне підвищення – на 2–3 відсоткових пункти (зараз 20%). За розрахунками Forbes, підвищення ставки військового збору для найманих працівників (без урахування запровадження військового збору для ФОП) може додатково поповнити бюджет на 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ додасть від 70 до 120 млрд грн.
 
Розрахунки Центру економічної стратегії теж називають цифру у схожому діапазоні, що підвищення ставки ПДВ потенційно принесе держбюджету додаткові 93 млрд грн у річному вимірі.
 
Необхідність підвищення ПДВ та військового збору
 
Чинники, які зумовлюють необхідність підвищення ПДВ та військового збору, можуть бути розподілені на декілька ключових аспектів:
 

• Фінансування сектору оборони. З огляду на війну та подальшу перманентну загрозу національній безпеці завдяки північному сусіду, збільшення військового збору може забезпечити додаткові кошти для фінансування Збройних Сил та інших оборонних структур;
• Поповнення державного бюджету. Підвищення ПДВ є одним із найефективніших засобів збільшення надходжень до державного бюджету і разом з тим не призведе до катастрофічних умов для економіки;
• Для залучення міжнародної фінансової підтримки та кредитів від таких організацій, як Міжнародний валютний фонд, Україна повинна виконувати певні умови, й такою умовою є збільшення податкових надходжень.
  Ризики, пов’язані з підвищенням ПДВ та військового збору

Основними потенційними ризиками є:
 

• Зростання податкового тиску на малий та середній бізнес. Підвищення ставок податків може значно ускладнити діяльність ФОПів, особливо тих, що працюють у галузях з низькою маржинальністю;
• Скорочення кількості платників та розширення тіньового бізнесу. Якщо податковий тиск стане надмірним, значна частина ФОПів може вирішити перейти “в тінь”, аби уникнути додаткових фінансових навантажень. Це може мати протилежний ефект — зменшення надходжень до державного бюджету замість запланованого їх збільшення. А також з іншого боку, ризики для скорочення платників, коли левова частина перейде на другу групу ФОП чи загальну систему оподаткування;
• Збільшення витрат для кінцевого споживача. Підвищення ПДВ потенційно може призвести до зростання цін на товари та послуги, що обтяжить фінансове становище населення, найбільш відчутно це буде для малозабезпечених громадян;
• Зростання схем з податковим кредитом, коли деякі експортери зможуть маніпулювати обсягами придбаних товарів з ПДВ, простіше кажучи завищувати їх, щоб отримати відшкодування.

Перелічивши низку потенційних за і проти, Інститут Економічного Лідерства наголошує, що перед тим як збільшувати податки, варто провести домашню роботу та розглянути та використати усі можливі шляхи з наповнення бюджету. Насамперед почати варто з більш раціонального підходу до власних видатків. Нарешті відмовитись від дотаційної тарифної політики, яка за оцінками експертів, через штучне утримування тарифів, приносить державному бюджету втрат у сумі близько 100 млрд гривень на рік. Варто запровадити ринкову ціну на тарифи на газ, електроенергію, воду тощо, з відповідними механізмами надання адресних субсидій громадянам, які дійсно цього потребують. Певні кроки в цьому напрямку робляться, як от нещодавнє збільшення тарифів на електроенергію, і це певною мірою покращить ситуацію, але не набагато, тому що ціна встановлена Урядом майже вдвічі нижча від ринкової.
 

Ще одним з найбільш очевидних чинників є потреба в вирішенні ситуації з найбільшими схемами ухилення від сплати податків – тіньовим імпортом, контрабандою, підакцизною продукцією тощо. На цьому, починаючи з 2017 у власних дослідженнях наголошували колеги ЕЕП, ІСЕТ та CASE у своєму дослідженні про схеми ухилення від оподаткування. Зокрема подолання цих проблем за розрахунками експертів може принести 250-400 млрд гривень щорічно. Та з чого випливає наступний важливий пункт – необхідність реформування Бюро економічної безпеки, Митниці та Податкової. Тому що саме шляхом посилення їх інституційної спроможності цих органів, вдасться мінімізувати наявні схеми уникнення оподаткування та принести до державного бюджету чималі гроші щорічно.
Забути й не пропонувати недоцільні популістичні ідеї, на кшталт програми “кешбеку на українське”. Перш за все, говорячи про цю пропозицію, варто пояснити, що це є складним в адмініструванні рішенням, а також обтяжливим для держбюджету, особливо в умовах постійного дефіциту, коли пропонуються збільшувати податки. Тому тут варто підсвітити ініціативу, яку ми в Інституті Економічного Лідерства повністю підтримуємо та яку днями запропонувало об’єднання аналітичних центрів «Економічна експертна платформа» щодо відмови від цієї ідеї.
 

Згадане вище адміністрування податків, де варто уваги й те, що перед ініціативами збільшення ПДВ, що нараз існує досить критична потреба щодо покращення адміністрування цього податку. Це підтверджують висновками з річного звіту Ради бізнес-омбудсмена за 2023 рік, де ключовими пунктами є те, що Рада з’ясувала, що 99+% податкових надходжень забезпечуються саме коштом добровільної сплати податків, а частка надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 6 років не досягала й 1%. А також те, що податкові питання посідають перше місце у топ-3 турбот для бізнесу (60%) за результатами опитування Ради в I кварталі 2024 року. Це знову ж таки підтверджує на необхідності реформування ДПС та комплексній зміні підходів Податкової, відході від розуміння презумпції вини платників податків та встановленні довірливих відносин між державою та підприємцями.
 

Підсумки
 

Отже, підвищення ПДВ та військового збору для ФОПів в Україні є досить складним питанням. Виглядає так, що в умовах війни та теперішньому стані української економіки підвищення податків безальтернативне рішення. І з одного боку – це так. Але з іншого, це рішення може в короткотерміновому вимірі зміцнити фінансову спроможність держави та підтримати оборонний сектор, з іншого — несе в собі низку ризиків, які можуть нівелювати такі заходи у довгому періоді. Прийняття такого рішення вимагає ретельного аналізу та балансу між необхідністю збільшення надходжень до бюджету шляхом інших напрямків, скороченням непотрібних видатків та дотаційної політики, а також підтримкою економічної стабільності та розвитку підприємництва в Україні.