Тижневий дайджест економічних новин: 9-16 червня

Продовжуємо спостерігати за ситуацією навколо Каховської ГЕС:

Українські органи влади та міжнародні експерти продовжують аналізувати наслідки російського підриву дамби Каховської ГЕС. Наприклад, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомляє про суттєве обміління водосховища на 70%. Установа також підрахувала суму збитків довкіллю через трагедію – вона становить 55 мільярдів. Національний банк України зазначає, що підрив окупантами ГЕС збільшить інфляцію на 0,3%, а ціни на овочі зростуть через часткову втрату врожаю.

Іноземні експерти також прогнозують економічні наслідки російського злочину. Заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс зауважив можливі проблеми з доступом до питної води для сотень тисяч осіб та зростання цін на продукти харчування. За словами експерта, південна територія України є «житницею для всього світу». Незважаючи на ці заяви, поки що росія не понесла відповідальність за дії, що суперечать міжнародному гуманітарному праву, від світової спільноти.

Тим часом європейські партнери України активно допомагають ліквідувати наслідки підриву. Наприклад, Естонія передасть Україні спеціальну техніку для порятунку місцевих та відкачування води. Загалом станом на разі в Україну надійшла допомога від 14 країн-членів ЄС.

Ситуація навколо Каховської ГЕС є промовистим прикладом того, як дії країни-агресора, в якій відсутні політичні та економічні свободи, негативно впливають на економічну та соціальну ситуацію у світі.
Скасування пільг для бізнесу: невизначеність української влади та розʼяснення від податкової

Цей тиждень відзначився низкою заяв українських парламентарів щодо відновлення податків до часів повномасштабного вторгнення. Спочатку заступник очільника комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що з 1 липня, як планувалось, відновлення довоєнного стану системи оподаткування не відбудеться.

Однак вже наступного дня голова комітету Данило Гетьманцев заявив, що Верховна Рада не встигає скасувати пільговий податковий режим та відновити перевірки бізнесу через технічні причини, тому старі норми набудуть чинності з 1 серпня. Водночас Гетьманцев зауважив, що у відповідний законопроєкт №8401 можуть бути внесені правки. Наприклад, є правка, за якою пільговий режим залишиться для бізнесу на прифронтових територіях. Гетьманцев та його колеги також подали правку, що передбачає наявність чітких критеріїв, за якими перевірятимуть бізнес. Прикметно, що протягом 2023-2024 років депутати пропонують перевіряти лише тих, хто має менше податкове навантаження, ніж у середньому по галузі. Подібний підхід містить логіку покарання бізнесу за знаходження у більш сприятливих фіскальних умовах для провадження своєї діяльності.

Необхідність прийняття законопроєкту Гетьманцев обґрунтовує забовʼязаннями перед Міжнародним валютним фондом.

Отже, нагадуємо, що з 1 серпня планується:

• скасувати можливість для ФОПів та юридичних осіб бути платниками ЄП ІІІ групи із застосуванням ставки у розмірі 2% від суми доходу;
• скасувати можливість для ФОПів платників ЄП І та ІІ груп не сплачувати його;
  відновити проведення перевірок бізнесу;
• скасувати зупинення перебігу строків подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації контролюючими органами тощо;
• відновити засовування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства;
• відновити застосування штрафів за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• відновити штрафи за порушення порядку використання РРО.

Конфлікт українсько-польських аграріїв

Тривають протести польських фермерів проти транзиту через територію Польщі української сільськогосподарської продукції. Зокрема польськи аграрії заблокували рух вантажівок через пропускний пункт «Шегині». Раніше польські водії страйкували на найбільшому пункті пропуску на кордоні з Україною – «Ягодин-Дорогуськ». Натомість українські аграрії анонсували відповідь на блокування кордону польськими фермерами.

Страйковий рух польських аграріїв є відповіддю на лібералізацію торгівлі між Польщею та Україною, а саме – скасування дозволів на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень для українських громадян на вʼїзді до Польщі.

Нагадаємо, що питання обмеження ввезення української агропродукції до Польщі порушувалось ще раніше, у квітні. Українське зерно дуже швидко заповнювало місцеві зерносховища, а тому у польських виробників його просто перестали купувати. Найпотужніші гравці ринку, що мали звʼязки з популістичною партією «Право і справедливість», пролобіювали рішення повної заборони української продукції. Ця ситуація є промовистим прикладом того, що введення будь-яких обмежень торгівлі, протекціонізм є вигідними лише для тих гравців ринку, які намагаються встановити своє панування на ньому за рахунок тих чи інших політичних афіліацій. Страйки польських аграріїв, які тривають досі, натомість в першу чергу можуть негативно відобразитись на споживачеві, адже обмежують його доступ до якісної продукції.

Держспецзвʼязку можуть надати надзвичайні повноваження – проєкт закону №8087

Українські парламентарі планують надати Державній службі спеціального звʼязку та захисту інформації широкі надзвичайні повноваження, що передбачають можливість отримання доступу до конфіденційної інформації підприємств (у тому числі приватних) та організацій. Водночас громадські діячі та НАЗК вже встигли прокоментувати проєкт закону і заявляють, що він містить численні корупційні ризики. Особливо турбує становище приватних гравців, адже питання щодо звуження їхніх прав та перевірок не розкриті та описані дискреційно, що створює простір для невизначеності та вільної інтерпретації положень майбутнього закону.
Формами контролю, що передбачаються законопроєктом, можуть бути отримання державними органами доступ до обʼєктів бізнесу та матеріалів, а також перевіряти законність застосування інформаційних систем. ДССЗЗІ також зможе надавати приватним компаніям вимоги та директиви, обовʼязкові для виконання.

Посилення тиску на український бізнес в умовах повномасштабного вторгнення не є вигідним ані власникам приватних компаній та підприємств, ані споживачам. Законопроєкт №8087 у тому вигляді, в якому він є зараз, значно обмежує виробничий та інноваційний потенціал приватних гравців на ринку, розширяючи простір для побудови корупційних схем, вигідних чиновникам або наближеному до них бізнесу.

Нове соціологічне опитування щодо очікувань майбутньої відбудови України

За ініціативою Transparency International Ukraine провели нове соціологічне опитування, в якому порушувались питання очікувань від повоєнної відбудови країни.

Населення та бізнес поділяють позицію, що відбудова України триватиме до 10 років та більше – таку думку висловили 60% бізнесу і населення. Респонденти також вважають, що одним з основних принципів відбудови має бути децентралізація надходження коштів відповідно до потреб кожної громади (76% українців та 78% представників бізнесу). 79% громадян та 62% бізнесу наполягають на прозорості та відкритості відбудови.
Водночас головним побоюванням бізнесу та українських громадян є корупція, яка продовжує стимулюватися недосконалістю інституцій та неоптимізованою податковою системою.

Необхідно зауважити, що абсолютна більшість громадян вважає, що залучення бізнесу є необхідним для повоєнного відновлення. Для цього українські приватні підприємства повинні мати можливості для конкурентного розвитку та стимули залишатись резидентами України, що вимагає лібералізації податкового законодавства та дерегулювання економіки.