Тижневий дайджест економічних новин: 5-9 червня

росіяни підірвали Каховську ГЕС: оцінка наслідків

 

6 червня росіяни здійснили підрив дамби ГЕС у Новій Каховці. Окрім того, що це є воєнним злочином та проявом екологічного тероризму, трагедія на Херсонщині несе суттєві збитки для української економіки.
Міжнародний валютний фонд наразі відстежує ситуацію для оцінки економічних втрат. І хоча представники МВФ зазначають, що поки що зарано робити остаточні висновки про збитки, деякі здаються очевидними вже зараз. Перш за все, підрив ГЕС є суттєвим викликом для промисловості, що й без того на початку повномасштабного вторгнення значно скоротила виробництво. Підприємства металургійної промисловості у південній частині країни тепер вимушені шукати альтернативні джерела води, а також нові шляхи експорту своєї продукції. Найвідчутнішого впливу від катастрофи зазнає Херсонщина як регіон, що спеціалізується на сільському господарстві. Без зрошення залишаються понад 400 га землі, натомість 10 тисяч га сільськогосподарських угідь затоплено.

 

Наслідки російського злочину означають обмеження будь-якої промислової та аграрної активності в українській економіці. В умовах взаємопов’язаності економічних процесів, це призведе до суттєвого зростання цін української продукції як всередині країни, так на зовнішніх ринках.

 

В Україні зменшилась кількість держслужбовців – дані Мінфіну

 

Нещодавно пресслужба Мінфіну повідомила про скорочення державних службовців – впродовж першого кварталу 2023 року їхня кількість зменшилась на 2,1 тисячі. Водночас заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев запевнив, що питання оптимізації державної служби залишається пріоритетом для українського уряду.

 

Нагадаємо, що ця реформа була ініційована ще влітку 2022 року. Загалом очікується, що кількість працівників виконавчої влади скоротиться з 237 000 до 64 000 осіб, а міністерств – з 20 до 14. Задум реформи, безумовно, є позитивним, адже розв’язувати питання дефіциту бюджету шляхом зменшення видатків (зокрема на зарплату неефективним чиновникам), а не збільшенням податків, що наразі є згубним для економіки. Річ у тому, що утримання великої кількості державних службовців є невигідним для економіки та нераціональним з точки зору ринкових процесів, адже чиновник не виробляє жодних товарів і послуг.

 

Завдяки діджиталізації можемо також очікувати значне зменшення бюрократизації та підвищення якості надання адміністративних послуг. Також, реформа сприятиме посиленню індивідуальної відповідальності працівника державної служби, що зменшуватиме корупційні ризики.

 

Критики реформи здебільшого вказують на те, що вона може призвести до безробіття серед колишніх бюрократів. Однак варто зважати на те, що утримання чиновників коштує платникам податків сотні мільярдів гривень. Натомість державні службовці можуть перекваліфіковуватись та працювати у приватному секторі, що є більш продуктивним для економіки. Сподіваємось, що головна мета реформи – економія видатків – з часом буде досягнута.

 

Зеленський прокоментував реформу «10-10-10»: «реформа правильна», але не на часі

 

Під час пресконференції Володимир Зеленський заявив, що є прихильником Антикорупційної податкової реформи, однак не бачить можливостей реалізувати її зараз з огляду на дотаційність української економіки. Голова держави також додав, що в умовах повномасштабного вторгнення Україна мусить рахуватись з міжнародними інституціями, що наразі фактично є донорами для неї.
Водночас, як зазначили у комітеті з питань фінансів податкової та митної політики, наразі тривають переговори з Міжнародним валютним фондом щодо впровадження реформи.

 

Антикорупційна податкова реформа передбачає встановлення 10% податку на прибуток 0% податку на прибуток замість 18%, 10% ПДВ замість 20%, 10% ПДФО замість 18%, 0% ЄСВ замість 22% та 3% військового збору замість 1,5%. Головною перевагою реформи є те, що податки буде вигідніше сплачувати, ніж оптимізовувати. У запровадженні єдиної ставки оподаткування Україна спирається зокрема й на досвід інших країн, зокрема Болгарії, де уніфікована ставка сприяла профіциту бюджету та скорочення тіньової економіки.

 

Нагадаємо, що 23 березня Інститутом Економічного Лідерства за підтримки з Atlas Network ініціював дискусію щодо реформування податкової системи із залученням провідних експертів світового рівня.

 

Податок на волонтерство: громадяни, що збирають допомогу українській армії зобов’язані сплачувати 19,5% податку

 

Минулого тижня у волонтерській спільноті стався розголос того, як чиновники вимагають сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору за надання допомоги ЗСУ. Тоді волонтери зазначили, що перелік товарів, що закуповуються на благодійних засадах та не оподатковуються, не відповідає потребам військових. І хоча чиновники пообіцяли внести зміни в законодавство так, щоби все майно, яке передається військовим на волонтерських засадах, не оподатковувалось, поки що суттєвого прогресу немає.

 

Бюрократичні перешкоди існують і для громадян, що не зареєстровані як волонтери, однак збирали грошову допомогу для ЗСУ на банківські картки. Зокрема видання БізнесЦензор звернулось до Державної податкової служби задля роз’яснення цього питання. ДПС відповіли, що «якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрів волонтерів до 1 січня 2023 року, то кошти, отримані нею на свої рахунки (картки ПриватБанку та інших банків, або монобанка від Monobank) включаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням». Таким чином, громадяни, що до 1 січня 2023 року не отримали офіційний статус волонтера, зобов’язані сплачувати 19,5% податків з коштів, забраних та переказаних на допомогу ЗСУ.

 

Подібна ситуація здається абсурдною, адже громадяни за власний рахунок закривають потреби військових, за що зазнають додаткового податкового тиску від держави. Необґрунтоване стягнення податків та існування бюрократичних перепон пригнічує волонтерську та підприємницьку ініціативу громадян, що є великим ризиком в умовах повномасштабного вторгнення.

 

Мінекономіки заявили, що відбудова України після війни має відбуватися коштом приватного капіталу

 

Перша віцепремʼєр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко під час виступу на форумі «Діалоги про відновлення України» зазначила, що відбудова держави має відбуватися за рахунок 80% приватного капіталу. Зокрема Свириденко зазначила, що наразі уряд працює над створенням сприятливого бізнес-клімату для залучення більшої кількості інвестицій. «Для того, щоб створити бізнесу комфортні умови, Уряд працює над тотальною дерегуляцією», – наголосила міністерка.

 

Оптимізація регуляторного поля та зменшення кількості штучних перешкод для ведення бізнесу дійсно є правильною стратегією влади. Однак комплексно з цим для залучення приватного капіталу необхідно зменшити податки, а також інституційно реформувати правоохоронну та судову систему.