Трекер дерегуляції від Інституту Економічного Лідерства

28.04-02.05.2025

Проєкт наказу «Про затвердження Порядку надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі і контролю за діяльністю підприємства, яке його отримало, форми заяви про надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі та форм звітів про рух товарів у магазині безмитної торгівлі» вх. 3346, розробник – Мінфін.

Необхідна річ, яку Україна зобов’язана виконати на шляху до Європейського Союзу, а також в межах норм програми Ukraine Facility 2024–2027. [2] Встановлюється чіткий порядок, як подавати й розглядати заявки на відкриття магазинів безмитної торгівлі. Запроваджуються єдині форми заяв та звітності про рух товарів. Визначено, як митниця та прикордонники мають взаємодіяти між собою. Також передбачено продовження чинних дозволів ще на рік після набуття чинності Законом № 3926-IX.

З основного, аналізуючи документ можна констатувати його доцільність, тому що бізнес отримує такі речі:

• Зрозуміла процедура отримання дозволів без зайвих ускладнень;
  Менше ризиків адміністративного свавілля;
• Бізнес отримає рік на адаптацію до нових вимог;
• Зменшуються ризики під час операційної діяльності завдяки чітким вимогам до звітності й контролю.

Проєкт наказу «Про затвердження Порядку надання дозволу на експлуатацію вільної митної зони і контролю за діяльністю підприємства, яке його отримало, форми заяви про надання дозволу на експлуатацію вільної митної зони та форми звіту про рух товарів у вільній митній зоні» вх. 3347, розробник – Мінфін.

Що пропонується:
Упорядковується процес подання заяв і документів для відкриття вільних митних зон. Вводяться єдині форми заяв та звітів. Чинні дозволи також продовжуються на 12 місяців. Оновлено вимоги до облаштування таких зон і порядку їхньої роботи. Абсолютно доцільна річ, яка спростить життя для бізнесу. Основні пункти полягають у тому, що:

• Скасовуються застарілі правила, що ускладнювали роботу, а саме: жорсткі строки прийняття рішень (до 20 днів); ручне оформлення резолюцій; застарілі форми звітності та обмеження щодо їх подання в електронному форматі; а також повна не зрозумілість процедурного моніторингу;
• Встановлюється прозора, єдина процедура для всіх;
• Бізнес отримує більше правової визначеності;
• Підприємства зможуть поступово адаптуватися до нових умов.
• Проєкт постанови КМУ «Про затвердження порядків створення та ведення деяких реєстрів Держмитслужбою та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» вх. 3387, розробник – Мінфін.

Проєкт відповідає нормам Митного кодексу, враховує вимоги європейського законодавства та є частиною реформи зовнішньоекономічної діяльності. Передбачено створення і ведення кількох державних реєстрів Держмитслужбою згідно з Митним кодексом:

• Єдиний реєстр авторизованих економічних операторів (АEO); [3]
• Реєстр гарантів;
• Реєстри підприємств, які займаються митно-брокерською діяльністю, експлуатацією митних складів, зон тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі та вільних митних зон.

Таким чином, встановлюються єдині чіткі правила ведення реєстрів. Частина записів формуватиметься автоматично, що пришвидшить процес і зробить його зручнішим для бізнесу, адже не потрібно буде формувати різні заяви власноруч. Також скасовуються застарілі норми та дублювання вимог. Підприємствам, які вже є в реєстрах, не потрібно проходити повторну реєстрацію, окрім випадків, коли вони починають новий вид діяльності. Через те що Держмитслужба забезпечить безоплатний доступ до інформації – це створить можливості для бізнесу краще інтегрувати свої системи з державними реєстрами. Утім, як це відбуватиметься на практиці покаже час.

Основними недоліками може стати необхідність додаткових роз’яснень для бізнесу щодо переходу на автоматизовані записи, а також можливі технічні збої у роботі реєстрів.

Проєкт наказу Мінфіна «Про затвердження Порядку відкриття та закриття місць доставки, Вимог до облаштування місць доставки та Порядку визначення товарів, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення» вх. 3420, розробник – Держмитслужба.

Проєкт наказу визначає:

• умови відкриття та закриття місць доставки товарів під митним контролем;
• вимоги до їх облаштування як зон митного контролю;
  порядок доставки товарів до альтернативних місць за погодженням митниці;
• перелік товарів, які можна доставляти до таких місць;
  форму наказу митниці щодо відкриття, закриття чи зміни статусу місця доставки.

Документ узгоджує ці процедури з оновленими нормами Митного кодексу (редакція Закону № 3926‑IX) та стандартами ЄС, що має на меті спрощення умов зовнішньоекономічної діяльності та скорочення зайвих бюрократичних бар’єрів. Також скасовується стара постанова Мінфіну № 646 від 2012 року.

Бізнес отримує прозорість, передбачуваність та менше адміністративного навантаження, а саме, чітко прописані умови відкриття і закриття місць доставки, єдину форму наказу митниці та скасування старих норм, які мають спростити оформлення і прибрати дублювання процедур. Також передбачено час на адаптацію – для вже облаштованих місць передбачено перехідний період 180 днів.

Нові вимоги передбачають облаштування зон контролю — відеонагляд, огорожі, ІТ-доступ до митної системи. Це потребуватиме витрат, але водночас підвищить безпеку та скоротить ризики у логістиці. Але тут, можливим ризиком є те, що витрати на облаштування зон можуть бути обтяжливими для малого бізнесу. Тому логічним виглядає передбачення можливих механізмів підтримки — наприклад, пільговий перехідний період або компенсаційні інструменти.

Окремим місцем та викликом можна зазначити сам ІТ-доступ до митної системи, тому що питання щодо її корупційної частини порушував ще колишній керівник ДМС Нефьодов. [5] Зважаючи на потенційний прогрес, а також чергових повідомленнях від самої ДМС про створення ІТ-системи для автоматизації митних ризиків, впродовж усіх років реального прогресу стосовно створення повноцінного ІТ-доступу не виникло. Лише залишились системні проблеми з впровадженням реальних ІТ-інструментів, які залишають корупційні ризики живими, особливо у відсутності повної автоматизації, прозорості логів, цифрової історії доступів тощо. Тому підсумовуючи, якщо сам документ вх. 3420 не несе жодного вирішення створення нормальної ІТ-системи, це лише чергова імітація в цьому напрямку.

05.05-05.05.2025

Проєкт постанови КМУ «Про затвердження вимог до облаштування та функціонування систем відеоспостереження на об’єктах підприємств, яким надано авторизації на провадження експлуатації митного складу та складу тимчасового зберігання, дозволи на провадження діяльності з експлуатації магазину безмитної торгівлі та вільної митної зони комерційного або сервісного типу» вх. 1740/1, розробник – Мінфін (проєкт доопрацьований).

Проєкт постанови Мінфіну встановлює єдині технічні вимоги до систем відеоспостереження (СВС) на об’єктах бізнесу під митним контролем для митних складів (авторизованих і тимчасового зберігання), магазинів безмитної торгівлі та вільних митних зон. Також документ виконує вимоги оновленого Митного кодексу (ст. 404) і гармонізує українські вимоги до об’єктів митного контролю з правилами ЄС. Вперше встановлюють єдині вимоги, які усувають двозначність і дають бізнесу чіткі орієнтири, а саме визначають типи камер, місця встановлення, освітлення, порядок погодження з митницею, оперативне реагування на збої та зупинку операцій у разі несправності. Для об’єктів, які вже мають дозволи, встановлюється річний перехідний період протягом якого можна працювати за старими правилами.

Завдяки обов’язковому відеомоніторингу в критичних точках (в’їзди, пломби, каси) потенційно знижується ризик контрабанди та корупційних схем, утім тут вже стоїть питання дотримання чи шляхів порушення цього. Крім того, варто зважати й на нюанс використання технічних особливостей відеомоніторингу в інтересах недобросовісних митників, а саме можливість видалення чи редагування записів. Тому подібні ініціативи, без повноцінного перезавантаження митниці, можуть лише нести додаткові витрати бюджетних коштів, аж ніяк не зниження рівня корупції.

Іншими викликами для бізнесу можуть стати операційні ризики, які ляжуть на плечі бізнесу, як от вимоги про негайне інформування митниці й зупинку операцій у разі збоїв у СВС. Крім того, ризики адміністративні, а саме те, що погодження схем СВС і їх змін з митницею може створити нові бюрократичні клопоти.

12.05-16.05.2025

Проєкт наказу Мінфіна «Про внесення змін до розділу ІІ Порядку створення зон митного контролю» вх. 2255/2, розробник – Держмитслужба (проєкт доопрацьований).

Проєкт наказу вносить зміни до Порядку створення зон митного контролю (ЗМК), затвердженого наказом Мінфіну № 583 від 22.05.2012. Мета проєкту — увідповіднити документ до нового Закону № 3926-IX, який узгоджує українське митне законодавство з нормами Митного кодексу ЄС – це технічне, але важливе оновлення для систематизації та приведення правил до європейських стандартів. Проєкт узгоджує національні правила зонування з нормами Митного кодексу ЄС — з урахуванням вимог до безпеки, прозорості та зонування вантажопотоків. Крім того, не вводиться жодних негайних нових витрат чи обмежень, це скорше виглядає, як прагнення упорядкування наявних вимог у межах нового закону.

Основними викликами є те, що підприємства, які планують відкривати нові ЗМК чи оновлювати старі, повинні враховувати оновлені технічні та розміщувальні вимоги. А також те, що низка компаній можуть стикнутись із необхідністю адаптації своїх проєктів зон митного контролю, якщо наявні схеми не відповідатимуть новим критеріям (наприклад, через технічні обмеження на території або особливості логістики).

Проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» вх. 3781, розробник – Мінекономіки.

Проєкт постанови пропонує змінити правила проведення публічних закупівель, щоб:

• встановити єдиний підхід до подання цінових пропозицій — без ПДВ (податку на додану вартість) у всіх тендерах і електронних каталогах;
• оцінювати пропозиції в ProZorro без урахування ПДВ, щоб всі постачальники — і українські, і іноземні — мали однакові умови;
  при цьому договірна сума може включати ПДВ, як того вимагає закон.

Також проєкт упорядковує правила для:

• розрахунку забезпечення тендерних пропозицій;
• зазначення очікуваної вартості закупівлі в оголошеннях та річних планах;
• оцінки пропозицій у тендерах.

Подібна система працює в країнах ЄС — де оцінюють пропозиції без податків, а договір укладають з податками за чинним законодавством.

Теоретично бізнес отримує єдиний підхід до подання цін без ПДВ усуває несправедливість, коли податковий статус постачальника впливав на результати торгів. Також спрощується адміністрування закупівель в ProZorro — система автоматично порівнюватиме лише “чисту” ціну без податків, що знижує кількість оскаржень. Цікавим виглядаєте, що планується покращення зручності планування цін та витрат. Оскільки планується, що очікувана вартість у тендері подається без ПДВ, а в річному плані — з ПДВ. Потенційно це дозволить бізнесу прозоро формувати ціну для конкуренції, а замовникам контролювати фактичні бюджетні витрати за договором.

Можливим викликом є те, що постачальникам потрібно буде оновити форми комерційних пропозицій і внутрішні розрахунки цін (це безпосередньо торкнеться малого бізнесу, який раніше подавали ціни з ПДВ). А також те, що замовникам доведеться швидко перелаштувати роботу тендерних комітетів і освоїти нові правила подання очікуваної вартості та розрахунку забезпечення пропозицій.

19.05-23.05.2025

Проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» вх. 3755/1, розробник – ДСНС.

Новий порядок ліцензування протипожежних послуг вводить однакові вимоги для всіх компаній. Це робить ринок прозорішим, виключає різне трактування норм і дає бізнесу чітке розуміння правил. Тепер для отримання ліцензії потрібно підтвердити офіційне працевлаштування всього персоналу, що потенційно має зменшити кількість нелегальних працівників і нечесних компаній, які демпінгували ціни. Для надання протипожежних послуг обов’язковим стане підтвердження кваліфікації, досвіду і наявності необхідного обладнання. Це досить важливо в теперішніх умовах, тому що для підприємств безпека критично важлива. Також проєкт окремо враховує об’єкти критичної інфраструктури (склади, енергетика, комунікації) і передбачає для них спеціальні правила безпеки, що є актуальним в умовах воєнного стану.

Завдяки легалізації зайнятості держава потенційно може сподіватись на додаткові надходження податків від офіційно оформлених працівників і компаній, що працюватимуть у правовому полі. Утім, це не остаточно, тому що немає гарантій, що ті, хто раніше працював «у тіні» продовжать це робити далі через нову схему.

Серед можливих складнощів, які спричинить новий документ – збільшиться рівень бюрократії. Компанії, які вже працюють на ринку, зіткнуться з тим, що доведеться оновити документи для отримання або продовження ліцензії, що вимагатиме часу і ресурсів. Складнішим буде і вихід на ринок для нових компаній, а саме через вимоги до кваліфікації, досвіду та обладнання.

09.06-13.06.2025

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку ввезення на митну територію України та цільового використання нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться інвестором із значними інвестиціями виключно для власного використання при реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні”, вх. 4359, розробник – Мінекономіки.

Накопичений практичний досвід застосування постанови КМУ № 860 (від 11.08.2021) показав, що встановлені строки часто надто жорсткі та не враховують змін у логістиці та реалізації проєктів. Тому документ передбачає процедуру, за якою інвестори з великими інвестиціями ввозять обладнання та комплектуючі товари в Україну, а саме передбачений перегляд строків подання переліку товарів, які планується ввозити для реалізації інвестпроєктів за спеціальним інвестдоговором (СІД).

Серед основних позитивних ефектів для бізнесу створюються більш гнучкі умови для бізнесу, зменшуються ризики втрати пільг, зберігаються податкові та митні стимули тощо. Також, як вже згадувалось вище проєкт враховує практику реалізації СІДів, а саме проєкт готували з урахуванням практичних труднощів та адаптацією до реальних умов. Крім цього, потенційні інвестори можуть трактувати запровадження як позитивний сигнал, який полегшує реалізацію масштабних інфраструктурних, промислових, логістичних та енергетичних проєктів.

Серед основних ризиків – це необхідність синхронізації з положеннями Закону № 1116-IX (про держпідтримку інвестпроєктів), а також узгодження з іншими нормами

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку формування та використання електронного каталогу”, вх. 4360, розробник – Мінекономіки.

З позитивних аспектів найперше – це підвищення рівня конкуренції та спрощення доступу до каталогу. Насамперед те, що спрощення процедур кваліфікації постачальників вірогідно знизить бар’єри для участі МСБ у публічних закупівлях. Також забезпечення рівних умов при включенні до електронного каталогу усуває ризики упередженого допуску зі сторони адміністратора каталогу.

Проєкт акта передбачає нові механізми стимулювання постачальників до добросовісного виконання зобов’язань (можливо — через оновлення порядку оцінки репутації постачальника, фіксацію порушень виконання контрактів у каталозі). Також документ передбачає скорочення адміністративних витрат у частині формування запиту, отримання пропозицій та укладання договорів.

Варто зазначити, що документ враховує необхідність спрощених процедур в умовах воєнного стану, що дозволить уникнути зайвої бюрократії під час закупівлі критично необхідних товарів. Але також варто зауважити, що тут все ж прицільніше дивитись у цьому напрямку, щоб не давати використовувати це у корупційних цілях.

Крім того, серед потенційних викликів все ж залишається ризик нерівномірного застосування правил адміністраторами. Тому дуже важливо забезпечити, щоб адміністратори каталогу однаково застосовували кваліфікаційні та дискваліфікаційні підстави для всіх постачальників.

Наказ «Про особливості реалізації пункту 941 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства фінансів України», вх. 4414, розробник – Мінфін

Метою документа є приведення нормативно-правових актів Мінфіну у відповідність до норм Митного кодексу України у редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024, який імплементує положення Митного кодексу ЄС. Сфера регулювання стосується діяльності митних брокерів, експлуатації митних складів та експлуатації складів тимчасового зберігання.

З позитивних аспектів впливу на бізнес:

• Проєкт усуває нормативні суперечності та дублювання, запроваджуючи єдині правила для всіх операторів, прозорі процедури набуття, продовження й анулювання дозволів;
• Відбувається гармонізація з нормами ЄС, зокрема імплементація вимог Митного кодексу ЄС, полегшує вихід на міжнародні ринки, а також спрощує взаємодію з іноземними партнерами та уповноваженими економічними операторами (AEO);
• Спрощення адміністрування шляхом скасування застарілих актів та перехід на сучасні електронні форми, які потенційно зменшать регуляторне навантаження та підвищать швидкість і передбачуваність процедур;
• Зменшення регуляторних ризиків шляхом єдиної нормативної бази, яка допоможе мінімізувати можливості для суб’єктивного трактування норм та знизити адміністративний тиск на бізнес.

Основним з викликів для бізнесу буде адаптація до нових вимог, тому що буде потрібно оновити документи, актуалізувати внутрішні регламенти та привести дозвільні пакети у відповідність до нових правил, а це чималі ресурси для МСБ.