Як пройшов ІХ Delphi Economic Forum?

10-13 квітня делегація від Інституту Економічного Лідерства взяла участь у ІХ Delphi Economic Forum (Греція). Захід обʼєднав представників громадського сектору та провідних світових аналітичних центрів, політичних активістів, урядовців та представників парламенту з різних країн. Щороку Delphi Economic Forum охоплює найважливіші теми, що стосуються майбутнього і таким чином формує візію розвитку суспільства у глобальному масштабі. Геополітика, стійкість економіки та фінансового сектору, освіта, права людини, урбанізм – усі ці та безліч інших тем лунали близько від 800 провідних експертів з 70 країн світу на панельних дискусіях, розмовах та лекціях. Ми вдячні, що значна увага була приділена й Україні в контексті міжнародної безпеки, розширення Європейського Союзу і НАТО та світової торгівлі.
 
Форум розпочався зі звернення засновника та президента DEF Симеона Г. Цомокоса. Він почав з того, що світ перебуває на етапі Великого переходу, повʼязаного з технологічним прогресом, міграційними та демографічними кризами, перенаселенням та кліматичними змінами. Саме тому подібні ініціативи необхідні для забезпечення відкритого діалогу. До слів пана Цомокоса додамо, що разом зі стрімкими змінами сьогодні ми маємо загрози від світових автократій (Росія, Китай, ІДІЛ), зростання популізму в західних країнах та виклики для вільного ринку у світі з боку протекціоністських політик. Тому в процесі “Великого переходу” критично необхідно і надалі відстоювати ідеї демократії, прав людини та ліберальної економіки. Символічно, що вперше ці ідеї зародилися саме в Давньогрецькій цивілізації.
 
На відкритті також виступили президентка Грецької республіки Катерина Сакелларопулу, президент України Володимир Зеленський та президентка Словенської республіки Наташа Пірц Мусар. Усі три лідери держав звернули увагу на загрози світовій безпеці та закликали протидіяти їм заради встановлення миру. Зокрема Володимир Зеленський зазначив, що для цього критично необхідною є військова допомога Україні.
Протягом чотирьох днів заходу було проведено безліч панельних та кейноут сесій, охопити зміст яких повністю складно – настільки масштабною була подія в Дельфи. Тож, ми публікуємо ключові тези, що стосуються економічної та політичної свободи та становища України на міжнародній арені.
 
У панельній дискусії Ukraine`s fight for survival: scenarios on the future of the european security order (Українська боротьба за виживання: сценарії майбутнього європейського безпекового порядку) взяли участь Томас Гремінгер, Директор Женевського центр політики безпеки; Спірос Лампрідіс, спецпредставник Греції в Україні; Тінатін Ахвледіані, дослідниця Центру європейських політичних досліджень; Індрек Каннік, Директор Міжнародного центру оборони та безпеки; Аніта Ріхтер, Голова українського підрозділу в OECD. Спікери погодилися з тим, що сьогодні Україна є форпостом між Європейським Союзом та Росією, а від розвитку війни залежатиме майбутнє глобальної безпекової системи. Можливими сценаріями розвитку війни назвали ескалацію, перемогу однієї зі сторін або встановлення домовленостей в результаті переговорів. Однак Індрек Каннік, представник Естонії, зазначив, що диктатури не зупиняться, якщо не зупинити їх силою. Війна Росії проти України порушила важливу екзистенційну проблему існування Європейського Союзу, а саме його подальше розширення та власного безпекової системи, а також додала новий виклик – приєднання до себе країни в стані війни – що має довести стійкість альянсу. Тінатін Ахвледіані та Аніта Ріхтер підкреслили, що багато що залежить від зусиль України щодо впровадження реформ, але зараз бачать позитивні кроки в цьому напрямку, зокрема щодо покращення бізнес-клімату. Зі свого боку, Інститут Економічного Лідерства додає, що пріоритетом для української влади має бути реформування органів, що розслідують економічні злочини і тотальна дерегуляція з метою зменшення корупції.
 
Цікавими були розмови з представниками США, що стосувалися глобального світового порядку. Джордж Цуніс, посол США в Греції наголосив на тому, що НАТО має розширити свої можливості допомагати Україні, народ якої вмирає за демократичні цінності. Посол наголосив на тому, що в глобальному контексті демократія запрацює тоді, коли вона запрацює всюди, що неможливо без впливу на авторитарні держави. Пан Цуніс додав, що світ сьогодні має обʼєднуватися не навколо спільних інтересів, а навколо спільних цінностей, серед яких – демократія та права людини. Редактор видання Financial Times Пітер Шпігель застеріг щодо зростання глоабльної російської загрози через збільшення її ядерного арсеналу, підтримку Ірану та приязні стосунки з Китаєм. Тож, якщо ЄС хоче зберегти своє існування та вистояти перед обличчям антизахідних країн, необхідно нарощувати свою безпекову систему та перейти з фази “геополітичних підлітків” до розвитку. Пітер Шпігель зокрема зазначив, що вже є перші кроки в цьому напрямку, коли, наприклад, Німеччина позбувається валстивого їй після Другої світової війни пацифізму та надає підтримку Україні.
 
В рамках Delphi Economic Forum також відбулися панельні сесії за підтримки та участі представників Tholos Foundation – організації, що займається адвокацією вільного ринку та просвітою щодо податків, державних видатків та регуляцій.
 
У панельній дискусії Rekindling the Prometheus Flame: where is the Europe’s competitive advantage (Розпалюючи полум’я Прометея: де конкурентна перевага Європи) взяли участь Фред Де Фоссард, Голова Британського відділу процвітання в Legatum Institute; Георгій Ксірогіанніс, Генеральний директор Грецької Федерації Підприємців; Оскар Гвінея, старший економіст EСIPE; Василіс Доузеніс, провідний економіст Oxford Economics; Лоренцо Монтанарі, віце-президент Tholos Foundation та Філіп Томпсон, політичний аналітик Tholos Foundation. Під час розмови експерти наголосили, що інновації є ключем для сталого розвитку. З цим складно не погодитися, зважаючи на такі приклади як сонячні панелі або вітряки, що виникли в умовах вільної ринкової економіки як інновації і при цьому зробили внесок в покращення кліматичної ситуації. Водночас для появи інновацій необхідно створювати конкурентне бізнес-середовище, яке неможливо без зменшення бюрократії. Саме тому трьома головними змінами в Європейському Союзі мають бути зменшення регуляцій, зменшення мікро-менеджменту та запровадження політик, орієнтованих на появу інновацій. Спікери також застерегли від політики надмірного регулювання, від якої може постраждати конкурентність на ринку, що є основним драйвером покращення продуктів. Інститут Економічного Лідерства розділяє погляди експертів на необхідність дерегуляцій та продовжує адвокатувати її в уряді та медійному полі.
 
Серед спікерів другої панельної дискусії “Cracking the Oracle’s code: revealing policies for next generation innovation” (“Взлом коду Оракула: віднайдення політик для наступного покоління інновацій) – Маноліс Кефалогіаніс, народний депутат грецького парламенту від Партії Нової Демократії; Рамюнас Машіус, віце-президент JTI; Кріса Казакоу, юридичний консультант Etraveli Group; Крістофер Лінгле, американський економіст; Тім Ендрюс, Директор з питань споживання, Tholos Foundation та Йоган Норберг, автор “Капіталістичного маніфесту”. Експерти наголосили на проблемі ЄС, що схожа на українську проблему, а саме – рудиментарні регуляції, що існують тільки на папері та не працюють на практиці. Від себе додамо, що подібні норми в будь-який момент можуть бути використані державними структурами для тиску на бізнес “за їхнє недотримання”. Ключовою ідеєю дискусії було те, що необхідно створювати регуляції з врахуванням їхніх наслідків та впливу на ситуації на ринку. Неефективні регуляції відображаються на ціні, що в першу чергу зачіпає споживача і він платить за ці додаткові витрати підприємця. Саме тому не чиновник є найкращим другом споживача, а підприємець. А надмірна прискіпливість до дотримання регуляторних норм підприємцями не додає жодної цінності продукту та не впливає на інновації позитивно.
 
Delphi Economic Forum – це чудовий майданчик для обговорення питань майбутнього. Майбутній розвиток людства є не таким страшним, якщо застосовувати до формування політик правильні підходи. Наприклад, економічна та політична свобода, людські права та гідність, а також постійний обмін ідеями без кордонів, адже без цього не створюються інновації. Для досягнення сталого розвитку та успіху кожна країна в світі має орієнтуватися на те, якою була Стародавня грецька цивілізація. Вона не була імперією, а навпаки – децентралізованою, без навʼязування релігії або політичного ладу, відтак – відкритою до інновацій. Тож, необхідно підтримувати та плекати культуру інновацій, зокрема для того, щоби перемогти у боротьбі з ворогами свободи.