Дайджест економічних новин тижня: 13-20 липня

Скандал щодо непріоритетні витрати коштів з місцевих бюджетів: оцінка з точки зору ідей вільної економіки

В одному з щоденних відеозвернень від 20 липня Володимир Зеленський згадав проблему розподілу грошей з місцевих бюджетів. Президент звернувся до представників місцевої влади:
 

“Окремо хочу звернутися до всіх представників місцевої влади в нашій країні: люди мають відчувати, що ресурси бюджетів використовуються справедливо й правильно. Кожен розуміє, про що йдеться. Бруківка, прикрашання міст, фонтани – почекають. Спочатку перемога”.
 

Це звернення безпосередньо стосується обурень українського громадянського суспільства, зокрема – платників податків, щодо не зовсім раціонального використання бюджетних коштів місцевою владою.
 

Проблема “несправедливого” використання коштів місцевими громадами є комплексною. З одного боку, дійсно існують випадки, коли ціни на закупівлі для потреб громад є сумнівними та завищеними. Інколи витрати здаються абсурдними – напркилад, 3,5 млн грн на високотехнологічні сковорідки та овочерізки. Це підтверджує те, що подекуди держава неефективно розподіляє кошти платників податків, а також інституційну недосконалість українського місцевого самоврядування (недостатня увага попередженню корупційних ризиків).
Водночас оборонні видатки в першу чергу є відповідальністю бюджету центрального рівня, а не місцевого. Останній має лише інструменти для “переадресування” коштів на захист країни. До прикладу, Болехівська міська громада (Івано-Франківська область) перенаправили на ЗСУ 5,9 млн грн з бюджету, передбаченого на ремонт доріг. Як повідомляє агенція “Наші гроші” місцеве самоврядування Дніпра та Кривого Рогу витратили на придбання дронів 268,26 млн грн та 146,3 млн грн відповідно.
 

Поряд із цим достатньо тривожними є висловлювання деяких парламентарів щодо можливого згортання реформи децентралізації через обмеження використання коштів з місцевого бюджету. Наприклад, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія гостро розкритикував місцевих можновладців та заявив про можливість відповідних заходів у своєму Телеграм-каналі. Подібні рішення суперечать ідеям економічної свободи, адже передбачають концентрацію все більших повноважень в центрі. Центральна влада зможе розпоряджатися місцевим бюджетом на свій розсуд, не розуміючи до кінця ситуацію в окремій територіальній громаді, а відтак видатки будуть ще більше розходитись з інтересами платників податків. Нагадаємо, що кошти місцевого бюджету наповнюються з податку на фізичних осіб (ПДФО), податку на прибуток підприємств, рентної плати за використання природних ресурсів, акцизів на підакцизні товари та місцевих податків і зборів.
 

Питання видатків на потреби, що не стосуються оборони, залишається дискусійним. Однак вони лише свідчать про неможливість досягнення консенсусу в суспільстві щодо питань пріоритетності витрат їхніх коштів з місцевої казни. З точки зору ідей вільної економіки, скандал навколо цих видатків є підтвердженням частої неспроможності державних органів ефективно використовувати податки для задоволення інтересів громадян.

Новини навколо Державної митної служби: заяви міністра фінансів та корупція на кордоні

На цьому тижні міністр фінансів України Сергій Марченко дав інтервʼю виданню “Економічна правда”, в якому заявив, що Державна податкова служба та Державна митна служба справляються з точки зору наповнення державного бюджету. Водночас Марченко зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення діяльність цих органів перестала бути в пріоритети роботи міністра, адже його фокус змістився на “міжнародний фронт” та отримання фінансової допомоги від закордонних партнерів.
 

Звісно, міжнародні кошти, які зараз становлять значну частину державного бюджету, є важливим аспектом діяльності Міністерства фінансів України. Однак увага до дій щодо підвищення ефективності та прозорості роботи ДМС є вкрай необхідною саме під час воєнного стану. Про це зокрема свідчить заява голови НАЗК Сергія Новікова на пресконференції “Як реалізувати антикорупційну політику в секторі оборони під час війни?” у Медіацентрі Україна – Укрінформ. Новіков зазначив, що найбільші обсяги незаконного збагачення є наслідком корупційних схем на кордоні. Корупція свідчить про наявність великої кількості бюрократичних перешкод для здійснення транскордонних операцій, які легше подолати за допомогою хабара. Це є сигналом для реформування митниці та реалізації дерегуляційної кампанії в органах, підконтрольних МФУ.
 

Від ефективності роботи Митної служби безпосередньо залежить обсяг міжнародної допомоги, адже країни-партнери навряд чи будуть зацікавлені в інвестування в країну з великим рівнем корупції. На затримки та надмірну бюрократичність роботи органу також скаржаться волонтери. Наприклад, 19 липня на пункті пропуску “Смільниця” безпідставно затримали автівку для 95 окремої десантно-штурмової бригади. Волонтери, які везли автівку, повідомляють, що причиною стали нібито неправильно оформлені документи попри те, що польська сторона у можливості перетину кордону не побачила.
 

Однак одним з прикладів позитивних реформ ДМС є схвалення Верховною Радою комплексу змін до Митного кодексу, що передбачають спрощення проходження кордону користувачами Конвенції про процедуру спільного транзиту. Це полегшує переміщення міжнародних товарів для українського бізнесу, інтенсифікує економічні звʼязки з країнами ЄС, зменшує бюрократію на митниці та простір для зловживань недобросовісними працівниками. Наприклад, значно полегшується процес відкриття декларації та низка заходів щодо транзиту товарів електронізуються.
 

Українці не хочуть платити податки через низький рівень доходів та неефективне використання коштів – опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології провів опитування на замовлення Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна. Основне питання дослідження звучало так: “Чому, на Вашу думку, звичайні громадяни можуть не хотіти платити податки?” (можливо декілька варіантів відповідей). Результати виявились наступними:
 

• 80,3% зазначили, що причиною є низькі доходи, які не дозволяють забезпечити гідний рівень життя.
• Друге за популярністю пояснення – переконання, що гроші розкрадаються або марнуються (73,6%).
• 65,8% громадян не бажають сплачувати податки через відсутність можливості впливати на те, куди держава витрачає податки.
• Про низьку якість державних послуг як причину небажання віддавати частину доходу державі вказують 59,8% респондентів.
• Ухилення від сплати податків іншими громадянами прийшлося на 56,6% відповідей.
• Решта відсотків стосуються інших причин.
  Це опитування свідчить про необхідність формування нового суспільного договору та переосмислення поглядів на обсяг присутності держави в житті громадян. Проблеми, про які зазначають респонденти, можна вирішити шляхом підвищення прозорості інституцій та зменшення бюрократії (зокрема за допомогою оптимізації регуляторного поля), сприяння приватним ініціативам у сфері послуг та зменшення держави в ній, а також проведенням комплексної та радикальної податкової реформи.

Триває робота щодо розблокування експорту українського зерна в країни Євросоюзу: що відомо наразі

 
Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, закликала міжнародних партнерів до співпраці з метою забезпечення безперешкодного українського експорту до Євросоюзу. Ця заява була зроблена в контексті намірів деяких європейських політиків заборонити імпорт зерна з України. Наприклад, подібну заяву робив премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Незодавно він заявив про намір односторонньо закрити кордон з Україною, якщо Єврокомісія не ухвалить відповідне рішення. У травні 2023 року Єврокомісія ввела заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за проханням цих країн.
 
Нагадаємо, що в червні спостерігався конфлікт між українськими та польськими аграріями зокрема через блокування останніми шляху для експорту українського зерна. Причиною протекціоністських заходів з боку згаданих країн є більша вигідність для споживачів саме українського продукту. Водночас подібні популістичні рішення становлять глобальну небезпеку для ринку зерна у світі. Ефективним та демократичним заходом було б зняття обмежень на міжнародну торгівлі для уникнення продовольчої кризи та можливого підвищення якості національних продуктів європейських країн в умовах конкуренції з українським зерном.