Дайджест економічних новин тижня: 10-16 липня

У червні українці зареєстрували найбільшу за останні три роки кількість нових підприємств – Опендатабот

 

Сервіс моніторингу реєстраційних даних Опендатабот повідомляє, що в червні українці 31,5 тисячі нових підприємств, що є рекордною кількістю не лише за період повномасштабного вторгнення, а й за останніх три роки. Найпопулярнішою сферою, в якій відкриваються нові бізнеси, є роздрібна торгівля та діяльність, повʼязана з компʼютерним програмуванням.

 

У статистиці йдеться саме про відкриття ФОПів. Можна розглядати подібні тенденції як прояв підприємницької активності українців, однак швидше за все – популярність ФОПів як способу оптимізувати сплату податків. Саме тому державі варто було б замислитись про рішення, які зробили б роботу в легальній площині та офіційне працевлаштування вигідними для власників бізнесу, зокрема шляхом зменшення податкового навантаження.

 

Третій місяць поспіль український бізнес оцінює результати своєї роботи позитивно

 

Як повідомляє пресслужба Національного банку, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) відображає позитивні тенденції у бізнес-середовищі. В опитуванні взяли участь підприємства з сектору промисловості, сфери послуг, торгівлі та будівництва.

 

Основними чинниками позитивних оцінок діяльності стали сприятливі погодні умови, зростання попиту в різних галузях (наприклад, в промисловому будівництві та торгівлі). Однак, наприклад, підприємства сфери послуг залишаються негативно налаштованими через низьку платоспроможність населення та слабкий попит.

 

Додамо, що для закріплення ефекту необхідними є своєчасні та системні реформи щодо зменшення податкового навантаження, протидії корупції та зменшення регуляторних перешкод для ведення бізнесу.

 

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль пообіцяв, що до кінця війни податки більше не підвищуватимуть, а бізнес отримає всебічну підтримку від держави

 

На цьому тижні Шмигаль зробив декілька заяв, що стосуються українського бізнесу. Перш за все, премʼєр-міністр зазначив, що українська влада не планує підвищення податків до кінця війни, окрім повернення їх на довоєнний рівень. Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила відповідне рішення про повернення до 5% замість 2% Єдиного податку.

 

У своєму телеграм-каналі Шмигаль повідомив про нараду з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком. На зустрічі премʼєр-міністр підкреслив, що сьогодні влада працює над мінімізацією бюрократії та податкових перевірок та змінами для збільшення інвестицій і доступних кредитів.

 

Окремо премʼєр-міністр згадав про масштабну дерегуляцію, на якій представники виконавчої влади неодноразово наголошували. У пріоритеті кампанії – скасування, спрощення або цифровізація регуляторних інструментів.

 

Сподіваємось, що дерегуляційна кампанія на цей раз дійсно поліпшить бізнес-клімат в Україні та сприятиме виходу з тіні. Так, зокрема дослідження Економічної експертної платформи демонструє, що втрати бюджету від реалізації тіньової підакцизної продукції у 2022 році сукупно становлять 48 млрд грн (19 млрд від тютюнової галузі та алкогольної продукції та 10 млрд на ринку пального). Натомість дерегуляційна кампанія, адвокацією якої сьогодні займаються експерти, передбачає уніфікацію ліцензій для підакцизних товарів для їхньої простішої реалізації та створення сприятливого середовища для легального існування.

 

Бізнес очікує податкової реформи, а також визнає, що вдається до оптимізації податків – дослідження Info Sapiens

 

Згідно з опитуванням агенції Info Sapiens, майже 70% керівників та власників підприємств висловлюють повне або часткове незадоволення щодо нинішньої податкової системи. За словами респондентів, саме високі ставки податків є головною причиною до пошуку шляхів оптимізації та виводу власної діяльності в тінь. Майже 90% підприємців вдається до подібних схем, найчастіша з яких – оптимізація податку на прибуток та ПДВ. До того ж 77% опитаних висловились за зниження цих податків до 10% або нижче.
Дослідження робилось на замовлення нашої організації, а часткові висновки щодо нього були озвучені на пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ на тему “Ставлення бізнесу до Антикорупційної податкової реформи”. Ширші висновки дослідження ми оприлюднимо згодом.

 

Прямі збитки України через війну становлять 149 млрд – дослідження Київської школи економіки

 

Керівник з проєктів з підтримки реформ KSE Максим Нефьодовим повідомив, що наразі експерти оцінюють прямі збитки від повномасштабної війни на приблизно 149 мільярдів доларів.
Максим Нефьодов також пояснив, що в рамках проєкту “Росія заплатить” аналітики КШЕ співпрацюють з державними органами та бізнесом, щоб з’ясувати розмір збитків та їх наслідки для економіки країни.
Нагадаємо, що триває підрахунок втрат, спричинених зруйнуванням Каховської ГЕС. Наразі відомо, що підрив спричинив принаймні 2 мільярди доларів прямих збитків у житлово-комунальному секторі, енергетиці, сільському господарстві, транспорті, екології та промисловості.

 

МВФ очікує втрати до 800 мільйонів доларів щомісяця через скорочення експорту зерна, однак покращив економічні прогнози щодо України

 

Міжнародний валютний фонд оприлюднив документ з підсумками першого перегляду програми розширеного фінансування для України. Зазначається, що обсяги експорту зерна зменшаться через зменшення запасів та зборів врожаю, а також припинення “зернового коридору”. Неабиякий вплив мають також імпортні обмеження деяких країн ЄС: збитки від цього становлять 170 млн дол. щомісяця до середини вересня та зростатиме далі до 270 млн дол. на місяць. Розв’язанням проблеми може бути диверсифікація каналів експорту та лібералізація торгівлі деякими європейськими країнами.
У цьому ж документі йдеться про більш стійку економічну діяльність в Україні, зростання реального ВВП: з -29,1% до 2,4% в порівнянні з минулим роком. Показники інфляції також покращуються: відбулось зниження з 26,6% до 15,3% у порівнянні з кінцем 2022 року. Міжнародні експерти відзначають, що це є наслідком зусиль спрямованих на швидке відновлення енергетичного сектору після атак та зміцнення курсу гривні.