Дайджест економічних новин: 7-13 серпня

Рада ухвалила законопроєкт про розширення пільг у непрацюючому законі про «інвестнянь»

 

Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт № 8138 «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні» – більш відомий як законопроєкт про «інвестнянь». Про це повідомляє заступник голови Комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.

 

Серед змін, що передбачає законопроєкт — введення часткової компенсації витрат на будівництво суміжної інфраструктури, інвестиції на передпроєктні роботи, зменшення вимог щодо розміру значних інвестицій, встановлення строків для доопрацювання необхідних документів.

 

Нагадаємо, що із моменту введення в дію закону про «інвестнянь» надійшло лише п’ять заявок на реалізацію великих інвестиційних проектів, обіцяних фінансувати на 11 млрд гривень, проте реальний обсяг залучених інвестицій склав нуль.

 

Метою цих покращень законопроєкту є стимулювання бізнесу брати участь у програмі. Однак жодні державні програми не матимуть сенсу, якщо не буде покращений бізнес-клімат. Для цього необхідні радикальні дерегуляції та зниження податкового навантаження.

 

Народні депутати скасували ввізне мито та ПДВ для морських суден та літальних апаратів

 

Верховна Рада України прийняла рішення скасувати ввізне мито для морських суден та літальних апаратів. Вони будуть використовуватися виключно в рятувальних операціях.

 

Перший законопроєкт, № 8139-д, передбачає внесення змін до Митного кодексу, з метою звільнення від митного оподаткування морських суден, що імпортуються на територію України в режимі імпорту, та використовуватимуться виключно як пошуково-рятувальні одиниці для виконання міжнародних договорів України, що стосуються охорони життя на морі.

 

Другий законопроєкт, № 8176, передбачає внесення відповідних змін до Податкового кодексу та надає звільнення від податків для літальних апаратів, які використовуватимуться в Україні виключно з метою проведення рятувальних операцій.

 

Рішення щодо скасування додаткових бюрократичних обмежень та податкового навантаження є цілком обґрунтованим, адже це значно зменшує корупційні ризики в галузі.

 

«Я поділяю позицію Президента, але збирати податки зараз дуже важливо»: міністр фінансів Сергій Марченко про Антикорупційну податкову реформу

 

В інтервʼю для «Радіо Свобода» голова Міністерства фінансів висловив свою позицію щодо реформи «10–10–10»

 

Сергій Марченко зазначив, що ідеї щодо реформування податкової системи мають право на життя, однак зазначає, що необхідно враховувати зобов’язання перед міжнародним партнерами, зокрема МВФ.

 

Водночас він зауважив, що поки що не готовий коментувати, у якому вигляді буде здійснена реформа. Однак він розглядає їхню ймовірність після завершення програми допомоги МВФ чи закінчення війни, коли може змінитися як влада, так і умови для реалізації цих змін.

 

Міністр також прокоментував, що в Україні іноді неправильно сприймають ситуацію з податковим навантаженням та пропонують спрощене рішення — зробити «податковий рай» та звільнення від податкового обов’язку. Проте, він підкреслив, що це недоцільно. Важливо збирати податки для забезпечення міжнародної допомоги, оскільки це ключовий вимога, яку нам постійно наголошують. Марченко додав, що це питання є принциповим і важливим для уряду.

 

Натомість сьогодні українська економіка потребує радикальних змін правил гри, що зокрема базуватимуться на розширенні податкової бази шляхом зменшення податків. Саме це є оптимальною стратегією для поліпшення ділового клімату в Україні, що також передбачає приплив інвестицій, збільшення робочих місць, наповнення бюджету та усунення корупційних ризиків.

 

Антимонопольний комітет отримав ширші повноваження: народні депутати підтримали відповідний законопроєкт

 

Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 5431 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України».

 

Згідно з пояснювальною запискою до цього законопроєкту, його головною метою є впровадження реформ у законодавство про захист економічної конкуренції та удосконалення роботи Антимонопольного комітету, відповідно до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Серед заходів, які передбачає законопроєкт:

 

• Встановлення правового порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання;
• Вдосконалення механізмів звільнення від відповідальності для учасників антиконкурентних узгоджених дій;
• Впровадження механізмів угод у справах;
• Удосконалення порядку компенсації збитків, заподіяних порушеннями законодавства про конкуренцію тощо.

 

Водночас закон також розширює повноваження Антимонопольного комітету, роблячи його більш схожим на органи досудового розслідування. Наприклад, Антимонопольний комітет буде мати право на безперешкодний доступ до приміщень підприємств та організацій, а також отримувати й копіювати інформацію, накладати арешти, вилучати документи тощо. Зазначено, що ці заходи виконуються на підставі судового рішення господарського суду.

 

Українське антимонопольне законодавство має низку недоліків. Наприклад, органам АМКУ дозволено свавільно, але формально на законній підставі не реагувати практично на будь-які порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Монополісти також мають передбачені законодавством інструменти «купівлі» бездіяльності посадових осіб для «легалізації» узгоджених дій та концентрації. Для того, щоби Антимонопольний комітет дійсно виконував свою функцію щодо захисту ринкової конкуренції, необхідно формувати такі положення законопроєктів, які не залишатимуть простору для маніпуляцій, а також мати доброчесні кадри в антимонопольних органах.

 

Міністерство економіки покращило прогнози щодо зростання української економіки: показник ВВП зросте на 3,2 %

 

Міністерство економіки провело аналіз перспектив та факторів, що впливають на зростання економіки в поточному та наступному роках, ураховуючи важливі події, такі як аварія на Каховській ГЕС та вихід Росії із «зернової угоди».

 

Згідно з повідомленнями представників Мінекономіки, попри поточні виклики війни та великі збитки, економіка успішно адаптується. Очікується, що ця тенденція буде зберігатися і у майбутньому.
Незважаючи на це та на вихід Росії із «зернової угоди» та атаки на порти Великої Одеси й Дунаю, оновлені розрахунки Мінекономіки показують, що зростання ВВП у цьому році буде приблизно 3,2 %, як і було прогнозовано спочатку.

 

Згідно з прогнозами Міністерства, у 2024 році може відбутися прискорене зростання ВВП, якщо війну вдасться завершити до середини року, мігранти почнуть повертатися додому, порти відновлять роботу, реформи продовжаться, а допомога партнерів та інвестиції сприятимуть відновленню України. Для цього процесу вкрай важливим є досягнення макроекономічної стабільності, збереження інтенсивної співпраці з країни ЄС та НАТО, а також створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, що є рушієм економіки.