Дайджест економічних новин: 31 липня-6 серпня

Ставлення української та європейської молоді до ведення власної справи — дослідження «Рейтинг»

 

73 % молодих людей в Україні надають перевагу самозайнятості та власному бізнесу — такими є результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг». Порівняно із цим, у Європейському Союзі 55 % жителів більше прихильні до статусу найманого працівника, а 39 % обирають самозайнятість або ведення власного бізнесу.

 

Згідно з опитуванням, яке стосувалося думки респондентів, що обрали роботу на себе:

• 8 % вже розпочали власний бізнес;
• 28 % знаходяться на етапі виконання деяких кроків для старту свого бізнесу;
• 59 % розглядають таку можливість, але ще не розпочинали діяльність;
• 4 % зазначили, що не мають думки про це;
• 1 % зізнались, що важко відповісти на це питання.

 

Серед жителів ЄС:

• 14 % вже мають власну справу;
• 18 % готуються до її запуску;
• 55 % розглядають можливість створення бізнесу;
• 9 % не думали про це;
• 4 % мали складність із відповіддю на запитання.

 

Найбільш популярними сферами для відкриття бізнесу українці обирають комерцію та торгівлю (18 %), IT та е-комерцію (14 %), а також культуру та дизайн (12 %). У жителів ЄС панівними варіантами стали IT та е-комерція (13 %), культура та дизайн (10 %), комерція та торгівля (9 %) та туризм, відпочинок та розваги (9 %).

 

Подібні розбіжності в ставленні до самозайнятості серед громадян України та ЄС повʼязані з тим, що держави ЄС є державами добробуту. Великі видатки на соціальну допомогу не стимулюють жителів країн ЄС цікавитись підприємництвом та покращувати умови життя. Водночас без підприємницької активності зростання економіки неможливо. Ділова активність є драйвером відновлення України, і держава не має створювати перешкод для тих, хто зацікавлений веденням власної справи.

 

НБУ фіксує зниження рівня безробіття попри повільне зростання попиту на робочу силу

 

Згідно з Інфляційним звітом за липень 2023 року, рівень безробіття в Україні поступово знижується, але цей процес відбувається повільно, навіть попри пожвавлення попиту на робочу силу. За оцінками Національного банку України, рівень безробіття знизився незначно протягом першого півріччя, але залишається високим. Однак, фінансовий стан населення поступово поліпшується, але доходи все ще залишаються низькими через наслідки війни.

 

Пожвавлення економічної діяльності повʼязано зі зростанням зайнятості та трудових доходів у приватному секторі. Активність бізнесу супроводжується зростанням попиту на робочу силу.
Найбільший попит зафіксований на спеціальності, пов’язані з подальшим адаптуванням бізнесу до умов воєнного конфлікту. Нові вакансії переважно пов’язані з робітничими професіями, логістикою, продажами та закупівлями. Також відбувається зростання попиту на працівників у сфері охорони здоров’я та освіти, а також у роздрібній торгівлі та сфері послуг. Однак попит на робітників гуманітарно-культурного, адміністративно-управлінського напрямів, а також в ІТ і будівництві залишається низьким. Ці зміни відображають зміни в структурі економіки.

 

Загалом, населення швидко адаптувалось до воєнних умов та підвищених ризиків. Однак Україна зіштовхнулась із втратою до 5,5 мільйонів працездатних громадян унаслідок повномасштабного вторгнення Росії, що становить приблизно 30 % робочої сили країни.

 

Приватизація: у серпні Фонд держмайна планує продати 41 обʼєкт

 

Фонд державного майна України планує провести приватизаційні аукціони в серпні для 41 об’єкта. Серед них – 14 державних підприємств та пакети акцій, а також інші обʼєкти, такі як склади, адмінбудівлі, гаражі та інше. Серед запланованих до продажу обʼєктів є перший санкційний російський актив, який був конфіскований Україною — ТОВ «Інвестагро». Також у серпні ФДМУ повторно спробує продати Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

 

Загальна стартова вартість активів, які будуть приватизовані, становить понад 350 млн гривень.

 

Наразі велика приватизація та впровадження реформи ефективного управління державним майном є одним із пріоритетів влади. Зокрема на зустрічі з Міністерством економіки та Фондом державного майна (ФДМУ) премʼєр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що ФДМУ має завдання продовжити малу приватизацію і розпочати велику цього року. Шмигаль також зауважив, що приватизовані обʼєкти — це потенційні проєкти для інвесторів, додана вартість для української економіки та нові робочі місця. Нагадаємо, що в липні Фонд державного майна України провів 53 приватизаційних аукціони, які принесли до бюджету 521 млн гривень.

 

Дефіцит держбюджету в липні знизився до 108 мільярдів завдяки різкому скороченню видатків

 

У липні 2023 року дефіцит державного бюджету України зменшився до 107,6 млрд грн, порівняно з 135,1 млрд грн у червні. Касові видатки державного бюджету значно знизилися, скоротившись до 282,6 млрд грн, порівняно з 376,4 млрд грн у червні та 364,7 млрд грн у травні.

 

Головною причиною зниження показника дефіциту держбюджету є помітне скорочення видатків: 231,9 млрд грн порівняно з 264,7 млрд грн у червні та 277,7 млрд грн у травні. Водночас суттєвого зростання надходжень до загального фонду держбюджету не спостерігалось: 136, 7 млрд грн у порівнянні з 133,7 млрд грн у червні та 184 млрд грн у травні. Також грантова міжнародна допомога, надана США, зросла до 47,6 млрд грн порівняно із 44,4 млрд грн у червні.

 

Стратегія скорочення видатків для латання дір у державному бюджеті на противагу збільшення податків зараз є цілком раціональною. У кризових умовах війни влада має створювати сприятливі умови для економічної активності та концентруватись на обороні та безпеці.

 

Нагадаємо, що в грудні минулого року Кабінет Міністрів України повідомляв про плани скорочення видатків на оплату праці працівників бюджетного сектору на 27 % та обмеження збільшення соціальних виплат.

 

Експерти прогнозують зростання цін на пальне в серпні внаслідок повернення довоєнного податку

 

У липні підвищення податків призвело до зростання цін на пальне в Україні в середньому на 4 гривні. Прогнозується, що ціни на пальне продовжать зростати й у серпні, зокрема, бензин може досягти 55 гривень за літр, а дизпаливо — 53–54 гривні.

 

Податкове навантаження значно вплинуло на ринок пального, і наслідки цього зростання були відчутними. Ціни на дизпальне зросли на понад 7 гривень за літр, а на бензин — на 11 гривень. Як зазначається зокрема в інфляційному звіті НБУ за липень, зростання зумовлена переважно підвищенням податків. Також слід зазначити, що нафтові ціни на світовому ринку також зросли із 75 до 85 доларів за барель, що також впливає на загальну динаміку зростання цін на пальне.

 

Складнощі через зростання цін у першу чергу відчують аграрії. Однак очікується, що з наступного року ціни на пальне стабілізуються завдяки поступовому зниженню цін на світову нафту.