Чи руйнує Брюссельський ефект економіку ЄС?

Що таке брюссельський ефект?
 
По мірі свого географічного розширення, ЄС набуває все більшого політичного та економічного впливу. Частка ЄС у світовій торгівлі становить близько 20%. Вагомість Європейського Союзу дозволяє йому формувати глобальні правила. Так і виник брюссельський ефект – поширення регуляторних практик ЄС поза його межами. Великий ринок, екстериторіальні охоплення та вплив на глобальні ланцюжки створення вартості спонукають уряди та компанії приймати стандарти ЄС.
 
Дослідниця А. Бредфорд, що ввела в обіг термін «брюссельський ефект» наголошувала на його “геніальності”: він односторонній, але спирається на ринкові механізми. Жодній транснаціональній компанії не хотілося б втрачати 500 мільйонами споживачами.
 
Пристосування продуктів до регуляторного режиму ЄС здається виходом для того, щоби не втратити величезний європейський ринок. Відтак не-європейські компанії повністю пристосовуються до європейського регуляторного режиму і навіть поза ЄС дотримуються європейських норм. Наприклад, американські технологічні фірми, змушені в усьому світі дотримуватися Загального регламенту захисту даних ЄС (GDPR). Але додатковий регуляторний тягар для них виявився надто дорогим, що знизило їхню конкурентоспроможність на внутрішньому ринку. Саме тому вони перейшли до лобіювання в Конгресі використовувати GDPR як шаблон для законодавства США про конфіденційність.
 
Брюссельський ефект існує і в тому сенсі, що уряди за межами ЄС приймають політику країн ЄС. В Україні ми бачимо спроби імплементувати податок на солодкі газовані напої, що властиво для розвинутих країн ЄС, хоч це і не є вимогою вступу. Переймання норм чи практик у інших країн чи альянсів є звичним явищем в умовах глобалізації. Європейські цінності та інституції варті того, щоби їх переймати, особливо для молодих постсоціалістичних демократій, якою є Україна.
 
Коли брюссельський ефект стає проблемою?
 
Кейс американських технологічних компаній та GDPR також демонструє, як через необхідність компаніям підлаштовуватися під європейське регуляторне поле, додатковий тягар регуляцій падає на плечі усіх бізнесів. Таким чином, замість глобального поширення принципів вільної торгівлі, брюссельський ефект породжує глобальний протекціонізм.
 
Брюссельський ефект має невтішні наслідки і для самого ЄС. Чому немає європейського Google чи європейського Amazon? Саме через протекціоністську політику.
 
Жорстке застосування правил конкуренції в ЄС здебільшого націлено на американські фірми, насамперед у сфері технологій. Однак значні штрафи Google і Amazon в основному принесли користь меншим конкурентам не з Європи, а зі Сполучених Штаті. Внаслідок регуляцій американських компаній в ЄС не зʼявилися лідери у галузі пошукових систем.
 
Як це впливає на країни Центрально-Східної Європи?
 
Історично в європейські регуляції закладалася мета подолання економічних барʼєрів всередині ЄС, зокрема між країнами, що приєднувалися до Європейського Союзу після падіння соціалістичного блоку.
Однак сьогодні багато країн ЄС, включаючи його найбагатших і найконкурентніших членів, таких як Великобританія та Німеччина регулярно скаржиться на укази Брюсселя. Таким чином, хоча Брюсселю вдалося подолати багато економічних бар’єрів усередині ЄС, це також зробило ЄС менш конкурентоспроможним по відношенню до решти світу.
 
Інша категорія країн – країни, що розвиваються та долають виклики соціалістичного минулого. Там проблеми виникають тоді, коли уряд починають переймати регуляторні чи фіскальні практики без їхнього критичного осмислення. А додаткова фіскалізація може мати згубний ефект для менш багатих країн, адже наслідки у вигляді збільшення собівартості товарів чи послуг в першу чергу бʼють по населенню. Такі країни як Україна, Грузія або Молдова не можуть дозволити собі надмірне регулювання, адже це зменшить і так не дуже високу інвестиційну привабливість та ще більше погіршить бізнес-клімат.
 
Поширення регулювання – це ризикована стратегія?
 
Перш за все, надмірна регуляція призводить до збільшення складності та витрат на дотримання вимог для підприємства. Як наслідок, ЄС може виявитися складним для сприяння сприятливому середовищу для розвитку малих і середніх підприємств (МСП) – організацій, які мають вирішальне значення для економічного динамізму та створення робочих місць.
 
Нормативно-правовий ландшафт ЄС стає ще більш заплутаним по мірі нагромадження нових норм і вимог. Це може перешкодити іноземним інвесторам виходити на ринок ЄС або спонукати існуючих інвесторів переглянути свої зобов’язання, адже інвесторів зазвичай приваблюють регіони з чіткою, стабільною та зручною для бізнесу нормативною базою.
 
Врешті-решт, регуляції, що задумувалися з метою вирівняти рівень розвитку європейських країн, можуть мати кардинально протилежний ефект. Неминуче регулювання, яке збільшує собівартість виробництва, має більш згубний вплив на менш продуктивні колишні соціалістичні країни, ніж на більш продуктивні країни Західної Європи. Країни ЦСЄ дедалі більше обурюються правилами, які часто встановлюються для підвищення і без того високих стандартів, що існують на Заході, і які часто спрямовані на захист інтересів західних виробників. Нерідко для виправдання втілення непопулярних і неліберальних рішень політики посилаються на європейські регуляторні практики.